Чи є з чого каятися українцям?

Пригадую, як на початку війни перелякані люди зібралися в крамниці, щоб купити продуктів. Стоячи в черзі, обговорювали страшну подію. Один мій давній знайомий до мене: "Що тепер буде? Війна!" "А що буде, - кажу, - усі війни колись закінчуються. У них або хтось перемагає, або сторони миряться".

Далі я говорив знайомому, що війни стаються за гріхи людські, як написано у Біблії. Треба нам позбавлятися їх, каятися. "Ба з чого ж ми маємо каятися? - аж спалахнув знайомий. - Що ми такі нещасні?" "І з того також, - відповідаю. - Бо люди, котрі живуть з Богом, переважно щасливі".

Потім я порадив знайомому прочитати Десять Божих заповідей і проаналізувати згідно з ними наше життя. "Почни з Першої, - кажу Ігореві. - Хіба не відкинули українці Бога, хіба не поклонилися ідолам-божкам та демону у різних його іпостасях? Продовжувати далі?"

Далі я не продовжував, ми розійшлися...

Відкрити >>>