Чому Леонід Кучма не носить при собі грошей?

Ця смішна бувальщина трапилася зі мною у Каневі на Тарасовій горі.
У 2001 році зателефонував мені нині покійний бандурист Володимир Горбатюк, котрий жив тоді у Каневі й грав на Чернечій горі.

— Василю, чи ти міг би приїхати до мене й пограти тут тижнів зо два? Я маю запрошення до Польщі на етнографічний фестиваль, а до Канева має приїхати президент, то як же без кобзаря?

Словом, упродовж двох тижнів я кобзарював на Чернечій горі. 22 травня 2001 року була дата: 140 роковини перенесення праху Тараса Шев­ченка на Україну, то до Канева приїхав сам Леонід Кучма зі свитою. Ось тодішній директор музею Ігор Ліховий (при Ющенку — міністр культури) проводить цей гурт мимо мене, а я співаю "За байраком байрак" на слова Шевченка. А далі таке:

— Традиційно на Тарасовій горі грають кобзарі, — каже Ігор Ліховий. — І приїжджають часто вони з різних куточків України. Перед вами Василь Кирилич із Дрогобича. Також традиційно, що винагородою за труди кобзаря є пожертва від його вдячних слухачів.

І тут тиша. Мовчазна пауза. А далі:

— Іване, ти маєш гривні при собі?

Не знаю, хто дав Кучмі п’ятдесят гривень, які він поклав мені до кошика, бо там були Іван Плющ та Іван Заєць.

Пізніше, коли ми вже в іншому товаристві на чолі з нині покійним Володимиром Яворівським пили чай, то присутні час від часу жартувати про "бідного" Леоніда Кучму.

Відкрити >>>